3 часа
О сайте
2 | С30 31173 003 1991 |
Alder / 2013-01-05 11:28:43 / Редакция № 1: 2014-09-07 22:49:35
| 1. Там, за лiсом; 2. То не я калину ламала; 3. Дармо ви мя, мамко; 4. Шнрокее болонячко; 5. Гей, вечер, Боже, вечер; 6. Моя мила жудре-дудре; 7. Заграй мi, гудачку! 8. Нич не маме; 9. Мила моя, мила; 10. Сидит пташок; 11. Вертай, дiвча; 12. Ой, Янiчку. оженся!; 13. Ой, ци пiдешi; 14. Лемкiвська колискова. Солисты: Галина Гаврыш (10, 14), Юрий Гуреш (6, 10), Владимир Игнатенко (4, 11, 13), Борис Козуб (7), Татьяна Купчак и Олег Сенчин (12); оркестровая группа капеллы, рук. Зиновий Булык (2, 4, 6-8, 11,13) |
Alder / 2013-01-05 11:28:43 / Редакция № 1: 2014-09-07 22:49:46
| Сторона 1 (С30 31173) 01. Там, за лісом обробка М.Гайворонського) 02. То не я калину ламала обробка І.Майчика 03. Дармо ви мя, мамко обробка М.Дацка 04. Широкое болонячко – соліст Володимир Ігнатенко обробка Д.Січинського 05. Гей, вечер, Боже, вечер обробка Я.Баранецького 06. Моя мила жудре-дудре – соліст Юрій Гуреш обробка І.Майчика 07. Заграй мі, гудачку! – соліст Борис Козуб обробка І.Майчика Сторона 2 (С30 31174) 08. Нич не маме обробка Є.Козака 09. Мила моя, мила обробка А.Кос-Анатольського 10. Сидит пташок – солісти Галина Гавриш і Юрій Гуреш обробка Я. Полянського 11. Вертай, дівча – соліст Володимир Ігнатенко обробка І.Майчика 12. Ой, Янічку, оженея! – солісти Тетяна Купчак і Олег Сенчина обробка Р.Соболевського 13. Ой, ци підеш! – соліст Володимир Ігнатенко обробка Я.Баранецького 14. Лемківська колискова – солістка Галина Гавриш обробка А.Кос-Анатольського Оркестрова група капели (2, 4, 6 — 8, 11, 13) Народна хорова капела «Лемковина» — це на Україні унікальний хоровий колектив, мотиви творчості якого сягають своїм корінням і в глибоку минувщину Лемківщини, найбільш на захід висуненої древньої окраїни землі руської, і в складне сьогодення лемків — верховинської етнографічної групи українського народу. Лемківщина, більшість території якої входить тепер в Польську Народну Республіку і Чехословаччину, простягається вдовж хребта Карпат від рік Сян та Уж на сході до ріки Попрад на заході. Після другої світової війни більшість населення північної частини Лемківщини (галицької Лемківщини) було переселено з ПНР до УРСР. Колектив «Лемковина» склався в 1969 році у Львові саме з цих лемків — переселенців з Польщі. Вони принесли з собою з древніх Карпат багатогранну самобутньо народну культуру, витворену в мальовничому Низькому Бескиді багатьма поколіннями їхніх предків. Поруч з іншими видами народної творчості велику частку цієї культури становить позначений тісним єднанням його творців з рідною природою пісенний фольклор. В піснях лемки з покоління в покоління передавали свою історію, свої сокровенні думки, почуття і прагнення. А тому в них прекрасно простежується життя і побут лемка, його вдача і погляди, глибина і краса його внутрішнього світу, його духовне і художнє обдарування, народна житейська мудрість, ліричний склад душі, в основному світлий настрій, закоханість у свій рідний край. Лемківські співанки в своїй художній сутності близькі до загальноукраїнського фольклору, проте мають і свої особливості — своєрідну ритмо-мелодику, з опорою на мажоро-мінорну ладову систему. Вони вражають оригінальністю колориту, поетичністю, безпосередністю вираження почуттів, лаконічністю, щирістю, здоровим тонким гумором. Подані на платівці українські народні пісні з Лемківщини — переконливий цьому приклад. Вокальний мелос лемків представлений усіма жанрами народних пісень, але найбільше серед них — побутові. Дуже багата також палітра весільних пісень, потім емігрантських та вояцьких, що відображають історичну долю цих верховинців. Народження «Лемковини» дало початок новому великому життю лемківської пісні на українському грунті. Адже плекання і популяризація народного мелосу лемків, як складової частини загальноукраїнської культури — головна мета діяльності цього ансамблю. Заснуванню капели багато сил і енергії віддав її перший і довголітній староста Павло Юрковський. Активно допомагали йому самодіяльний композитор Роман Соболевський та художній фундатор і перший диригент Роман Кокотайло. Великий багатолітній вклад в організацію ритмічної праці колективу та забезпечення його концертної діяльності зробив наступний його староста Дмитро Байса. Але подією вирішального значення для молодого і ще не зовсім згармонізованого хорового колективу став 15 років тому прихід в капелу художнім керівником Івана Кушніра. Невтомний працелюб і педагог, він систематичною наполегливою працею з хористами зумів за короткий час вивести колектив на високий мистецький рівень. Якщо ж додати до цього повну відданість співаків улюбленій справі, то дістанемо справжній ключ до зрозуміння швидкого, здавалося б, несподіваного творчого злету капели до вершин хорової майстерності. Добиваючись у виконавців розуміння образної структури кожної пісні та її музично-стильової побудови, підключаючи до їх виконання оркестр (лемківські гудаки під керівництвом Зиновія Булика), І.Кушнір домагається такої інтерпретації лемківських співанок, яка являється їх високо художньою автентичністю. Колектив хорової капели «Лемковина» налічує понад 80 співаків і музикантів. Це духовно і творчо багаті люди різного віку і різних професій, яких об’єднала велика любов до співу, народної пісні та своїх древніх традицій. Тому-то, вслухуючись в спів «Лемковини», ви очима душі бачите кучеряві зелені убочі лемківських гір, оповиті ніжною голубінню їх круглі вершини, почуєте галасливий щебет лісового птаства і тихе замріяне черкотіння гірського потічка. Вас затривожить перекат грому в літню грозу і пронизливим холодом обвіває посвист шаленого вітру в підгірській ущелині в зимову негоду. Ви, наче лемківські женці, відчуєте духотну спеку гарячої жнивної пори і освіжаючий легіт зі смерекових гущавин. Ви почуєте троїсту музику лемківських гудаків і на хвилі мелодій поринете в нестримний ритм лемківського весілля. І ще почуєте в цих мелодіях владний голос далеких лемківських предків і їх повчальне веління своїм нащадкам. Мелодії лемківського Бескиду даровані вам тут «Лемковиною» (це — друга платівка колективу, перша записана в 1985 році), будуть особливо близькі і зрозумілі людям ліричної душі, близьким до природи; людям, що сповнені патріотичних почувань, людям вдумливим і душевним. То ж прийміть їх і ви з душевною теплотою, радістю і любов’ю, як рідних! Іван Желем |
melodist / 2014-09-07 22:50:35