9 час.
О сайте
3 | С30 29879 008 1990, дата записи: 1989 |
Alder / 2013-01-05 11:23:56 / Редакция № 2: 2020-11-19 14:47:14
| Ой гарна я, гарна (нар. песня): Дорога спадщина (О. Зуев - Д. Луценко); Ой у полi три тополi (нар. песня); Безсмертник (О, Зуев - М. Сынгаевский); Вiтep, Biтep коло хати (нар. песня); Мамина вишня (А. Пашкевич - Д. Луценко); Ой на ropi два дубки (нар. песня); Стоять тополi (H. Андриевская - А, Драгомирецкий); Молодичка (О, Чухрай - В. Котляр); ПIсня про xлiб (А. Пашкевич - Д, Луценко); Тиха вода (нар. песня); Незабутнэ (И. Шамо - Д. Луценко); Була собi Mapiечкa (И. Слёта - А. Матийко). Обработки нар. песен В. Гуцала. Гос оркестр нар. инструментов, худ. рук. Виктор Гуцал |
Alder / 2013-01-05 11:23:56 / Редакция № 2: 2014-09-07 23:15:48
| Сторона 1 (С30 29879) 01. Ой, гарна я, гарна українська народна пісня, обробка В.Гуцала 02. Дорога спадщина муз. – О.Зуєв , сл. – Д.Луценко 03. Ой, у полі три тополі українська народна пісня, обробка В.Гуцала 04. Безсмертник муз. – О.Зуєв, сл. – М.Сингаївський 05. Вітер, вітер коло хати українська народна пісня, обробка В.Гуцала 06. Мамина вишня муз. – А.Пашкевич, сл. – Д.Луценко Сторона 2 (С30 29880) 01. Ой, на горі два дубки українська народна пісня, обробка В.Гуцала 02. Стоять тополі муз. – Н.Андрієвська, сл. – А.Драгомирецький 03. Молодичка муз. – О.Чухрай, сл. – В.Котляр 04. Пісня про хліб муз. – А.Пашкевич, сл. – Д.Луценко 05. Тиха вода українська народна пісня, обробка В.Гуцала 06. Незабутнє муз. – І.Шамо, сл. – Д.Луценко 07. Була собі Марієчка муз. – І.Сльота, сл. – А.Матійко Державний оркестр народних інструментів УРСР, художній керівник Віктор Гуцал |
melodist / 2014-09-07 23:13:52
| Живий у свідомості українського народу дзвінкий, глибокий і бентежний, як наша доля, образ Чураївни — легендарної полтавчанки Марусі Чурай, що ніби уособлює собою нашу українську пісню. Кожен по-своєму уявляє собі ні, не душу її, бо вона — в її безсмертних піснях, а оту прадавню вроду козачки, що бринить в голосах сьогоднішніх українок. І той, для кого це ім’я і українська народна пісня — частина реального життя в його найсвятіших виявах, не може, здається, не відчути в тому уявному узагальненому образі і вроди, і вдачі, і голосу однієї з найвідоміших нині співачок України — Раїси Кириченко. Землячка самої Чураївни, народившись із народного мелосу, з народної душі українського села, вона понесла оту душу в світ, діставшись до її чистих первозданних витоків, осягнувши її святині як свої власні начала. Вийшовши з багатодітної селянської сім’ї, все вона пройшла: і мамину пісню, і воєнне лихоліття, і колгоспне поле, і заводський цех, і нелегке мистецьке сходження до народного визнання. Її спів далекий від простої розважальності. Завжди в ньому бринить задума, глибока сповідь про найсвятіше, висока і несуєтна людська гідність. А ще в цьому в м’якому низькому голосі дивним чином звертається до нас наша національна історія і творчий геній народу — є у співі Раїси Кириченко і така таїна, і кличе вона до самоосягнення, самоочищення, до власних коренів. Воістину, як казав полтавець М.В.Гоголь, пісня для українця — і поезія, і історія, і батьківська могила… Артистичний образ Раїси Кириченко яскраво відрізняється на тлі сьогоднішнього дня як сплав краси і духовної сили непересічного значення для культури України. Маючи шляхетну гордість завжди бути самою собою, не підлаштовуватися під короткоплинну моду, вона уособлює фундаментальні підвалини пісенної культури свого народу. Є в ній багато чогось епічного, думного, хоча виконавський діапазон її розмаїтий, а репертуар багатющий — в ньому знаходять своє відбиття і лірика, і драма, і гумор, і героїка українського характеру. В її творчості, в її голосі пересожно звучить вічність її народу понад вічним плином Дніпра-Славути, торжество життя понад вічними боріннями світу. В ній живе Україна. В ній живе яскравою часткою спадщини неприглушений віками невмирущий голос Марусі Чурай. Анатолій Мокренко |
melodist / 2014-09-07 23:14:20